|
«РІДНИЙ КРАЙ, ДЕ МИ ЖИВЕМ – УКРАЇНОЮ ЗОВЕМ!» На таку тему у бібліотеці села Доманівка з учнями 39 класів було проведено вечір поезії до Дня Конституції України. В масовому заході взяли участь Котусенко Артем (5кл.), Михайленко Оля (6 кл.), Тарасенко Оля (6 кл), Зборовський Гліб (5 кл.), Сірий Богдан (3 кл.) та інші. У вступному слові я розповіла про столицю України, походження і час заснування Києва, зробила огляд книжкової виставки «Конституція – наш спільний крок до майбутнього», ознайомила з прапором і гербом району та Пісківської сільської ради, зачитала гімн Іванківського району. Діти читали вірші письменників, які писали про Україну: М. Рильського «Україні», П. Тичини «Вітер з України», М. Старицького «До України». Зупинились також на поезії місцевих поетів І.3. Кірімова, Г. І. Іваненка. Велику увагу надали також збіркам поезій Анни Ігнатюк про наш рідний Іванківський край: «Надії», «Мої перевесла», «Любов і біль». Переглянули книги П. Я. Смовжа «Крізь роки і відстані», «Іванківщина – край древлянський»; Г. Кизі та Т. Рябокляч «Доки жінка буде на землі». Читали також вірші М. Ю. Ласкавого та Т. І. Осипенко із збірки поезій «Натхненні рідною землею». Наостанок я пригостила дітей солодощами та прочитала свій вірш «Моє село». Ольга Вишненко, бібліотекар с. Доманівка. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
4 июля 2014
|
ВИХОВАННЯ ДОБРОТОЮ Ми нерідко чуємо розмови про те, як потрібно допомагати обездоленим дітям, які з тих чи інших причин залишилися без батьків або страждають через їх байдужість і хибні звички. Але говорити – це одне, а власним прикладом підтверджувати такі слова – зовсім інше. І нам, журналістам, й спеціалістам соціальних служб часто доводиться спілкуватися з представниками таких категорій. І відразу бачимо, чого не вистачає – уваги й любові. Саме цього бракує і тим дітям, які час від часу приходять до церкви “Християнська надія”, що вже давно діє в райцентрі. Тут віднедавна створено чудові умови для відпочинку малюків, влаштовуються різні масові заходи, організовуються зустрічі з цікавими людьми, доброчинцями. Ось, наприклад, нещодавно активісти громади запросили сюди велику і дружню родину Шмелів з Бородянського району. Євгеній Володимирович і Лада Володимирівна – професійні соціальні педагоги, мають четверо своїх та опікуються сімома прийомними дітьми – від 6 до 15 років. Офіційного дитячого будинку сімейного типу вони не створювали. Але й не відразу їм спало на думку взяти в свою родину дітей з неблагополучних сімей. У своєму селі Микуличах вони відкрили недільну школу, куди потягнулися саме такі дітки. Тоді вирішили поцікавитися – як ті живуть вдома. Маючи до того практичний досвід в одному з реабілітаційних центрів області (де лікуються алко та наркозалежні люди), вони знали, що з такими батьками усім рідним непросто. Тому спочатку допомагали дітям одягом і взуттям, тоді – харчуванням. Ще пізніше зрозуміли: їм не вистачає елементарного – батьківської турботи і материнського тепла. Тому і запросили їх до себе на постійне проживання. І тепер виховують усіх синів і дочок своєю добротою. Про це розповідали й діти під час згадуваної зустрічі. Крім цього, вони мали можливість поспілкуватися в нас з іванківськими ровесниками, а також з вихованцями сімейного будинку Бородуліних, яких теж сюди запросили. Вони разом гралися, розважалися, співали і танцювали, пригощалися солодощами. І висловлювали побажання – зустрічатися іще не раз у такій затишній обстановці. Хочеться, щоб людей, яким не байдуже до чужої біди, сирітських переживань і дитячого відчаю, з великими і люблячими серцями було навколо нас побільше. Тетяна РЯБОКЛЯЧ. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
17 июня 2014
|
“МЕНІ ПРИХОДЯТЬ ВІРШІ УВІ СНІ”... Сьогодні мені приємно представити вам, шановні земляки, ще одне поетичне обдарування – юну жительку Іванкова шестикласницю Карину. “Скільки вже маєш написаних тобою поезій?” – запитую дівчинку. І чую у відповідь: “Двадцять чотири”... “А від кого в роду, як думаєш, передалося вміння віршувати?” – “Не знаю. Може, від двоюрідної бабусі Анни Дмитрівни Ігнатюк... Ви її знаєте…” Так, цю поетесу, художницю і активного громадського діяча знають не лише в Іванківському районі. Знайомлячись з невеличким ще творчим доробком її юної родички, бачачи в ній “іскру Божу”, хочеться вірити, що виросте з дівчинки гідна послідовниця – майстер поетичного слова. Якщо наполегливо й плідно працюватиме над собою. До вашої уваги – кілька різнотематичних поезій Карини. Павло СМОВЖ. МОЄ ЛІТЕЧКО Кульбабок світять сонечка, Волошок голубінь, Злітають зграї ластівок У неба височінь, Яскраво світить сонечко, У райдузі ріка, І трелі солов’їнії Лунають із гайка. Минають дні веселії, Канікули летять, І щедре моє літечко Все хочуть наздогнать. Вже в полі спіє житечко, Не чути солов’я... Десяте моє літечко До осені втіка. МОЇ СНИ Мені приходять вірші уві сні: Немов шепоче Хтось мені на вухо… А я лежу і бачу Свій рідний край, Де народилась і живу. СНІГУРІ Що за диво надворі: Засвітились ліхтарі, Ще й щебечуть без упину... То в садочок на калину Прилетіли снігурі. ЛЕЛЕКА На ставку замерзав лелека… Він здолав таку путь далеку, Та зустрів на своєму шляху Несподівану зиму таку. Рятувати його добрі люди До ставка всі йшли відусюди. А лелека від них не тікав, Наче крила до всіх простягав. І старались старі і малі – Все ж багато добра на землі. І людських сердець теплоту Птах відчув у годину оту: Недаремно він путь здолав, До своєї землі припав. І ставок цей, і рідне село, Де уперше він став на крило. Батьківщина у всіх одна, Від біди рятує вона. МАЙДАН Мала за зростом і за віком я... Таких туди не беруть, А люди сотнями тисяч І їдуть у Київ, і йдуть. Блакитний зоряний прапор Над Києвом майорить, За наше краще майбутнє Народ на Майдані стоїть. Весь світ, затаївши подих, Із захопленням слухає нас, Діждався пори своєї Пророк – 200літній Тарас. Стоять молоді й сивочолі, Як дуже я заздрю їм! Сьогодні, в цей день зимовий, Майдану складаю гімн. БУКЕТ ДЛЯ ТАРАСА Убогу хату щастя оминало, Та в березні там сонце засіяло: В хатині народився Наш Кобзар, Він путь до волі людям указав. Тяжке дитинство, Кріпакова доля, Ще й кругла сирота – То Божа воля. І все ж зумів Він голову піднять: Спочатку вчився Добре малювать. Та слово грізне Вже за ним росло І силу набирало, як могло. Весь світ його почув, І стрепенулись люди, І зазвучала українська річ. Тарас прославив Нашу мову всюди І відступила довга, грізна ніч... Ось знову березень, Ось знову сонце сяє, Весна потроху набира красу. В цей день, що народивсь Тарас Шевченко, Я Кобзареві проліски несу. |
10 июня 2014
|
СВЯТКУВАЛА ДІТВОРА Традиційне свято до Міжнародного дня захисту дітей відбулося минулого четверга. Його організатори – служба у справах дітей та сім’ ї РДА за підтримки громадських організацій “Іванків Європейський”, “Веселка”, а також – ЕКОТЕС-Іванків та ЦРД “Веселка” заздалегідь, аби воно не співпало з останніми дзвониками та випусками у школах. Учасниками заходу стали вихованці дошкільних навчальних закладів та учні початкових класів райцентрівських шкіл. Планували провести його у парку, але там після рясних дощів напередодні було росяно, тож дійства тривали на площі біля районного Будинку культури. Присутніх привітали начальник служби у справах дітей та сім’ї РДА С.О. Давиденко, представник ЕКОТЕС-Іванків А.Я. Семак, директор Центру розвитку дитини “Веселка” Т.О. Алексєєва. Пісні дарували вихованці Дитячої школи мистецтв імені М. Примаченко Анастасія Ступак, Кіра Гаврилюк та ансамбль “Едельвейс”. Волонтери і аніматори, серед яких – педагоги ЦРД “Веселка”, всіляко намагались розвеселити юну публіку. Для цього вони підготували і провели багато конкурсів, ігор, змагань. Були тут і музична гра “Ми – одна сім’я”, і ”Весела фізкультхвилинка”, і “Перегони на конях”, і “Косички дружби”, і “Моталочки”, і “Танок маленьких дружних каченят”, і “Карусель дружби”, і естафета “Сороконіжка”, і конкурс ”Збери сміття у кошик – отримай цукерочку”, інші цікаві розваги. Усі – масові, тож кожна дитина не була обділена увагою. Як і призами – солодощами, які дістались усім. Переможці конкурсу “Голуб миру” випустили у небо повітряні кульки з прив’язаними до них паперовими голубами – як символ надії на спокій і безхмарне мирне життя. Конкурс малюнка проводився довкола клумби біля стенду «Іванківщина сьогодні». Поряд діти розфарбовували жовтою і блакитною фарбами – кольорами національного прапора – напис “Я люблю Україну”. До речі, аніматори ЦРД “Веселка” кожному з бажаючих розфарбували такими ж кольорами щічки, а всім – пов’язували на руку такі ж стрічечки. Девізом свята були слова: “Я, ти, він, вона – разом ми одна сім’я”. Їх волонтери неодноразово повторювали з дітьми. Того дня звучав щасливий сміх, ясніли радісні і щасливі посмішки на обличчях маленьких іванківців.Тож хочеться щиро побажати і їм, й усім дітям нашої донедавна мирної, а нині – перебуваючої у стані збройної боротьби з терористами-сепаратистами держави, здійснення слів, які вилились у назву цьогорічного свята: “Хай війни стихають від сміху дитини!”. До речі, на цьому святкування не закінчилися. У дошкільних закладах 2 червня пройшли заходи до Міжнародного дня захисту дітей. Людмила ШУНКОВА. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
3 июня 2014
|
ДИТЯЧИЙ ПТАХ МИРУ – ЗІ СВІТЛА І ТЕПЛА! Початок календарного літа кожного року символізується Міжнародним днем захисту дітей. Відзначається він і в Україні. Це – чи не найулюбленіше свято молоді, свято радості, надії, здійснення мрій і сподівань. Влаштовуючи його, дорослі нагадують цим суспільству про необхідність захищати права малечі, щоб усі діти росли щасливими, вчилися, займалися улюбленою справою і в майбутньому стали хорошими людьми. Напередодні свята в районному Центрі дитячої і юнацької творчості маленькі школярики – 78літні дітлахи – вихованці гуртків “В’язаний сувенір” та “Художня кераміка” зі своїми керівниками Оксаною Мордачовою та Наталією Василишиною із задоволенням малювали велетенського птаха миру і добра. Для нього використали шість листів паперу ватману та дві упаковки фарб (по 12 кольорів у кожній). Наставниці намазували дітлахам долоньки у різні кольори (кому які були найбільше до вподоби!) і ті по наведених контурах ставили свої “відбитки”, розмальовуючи ними хвіст, чубчик, крила та інші частини тіла. Але що то вони виконували серйозну роботу (а не просто балувалися фарбами під керівництвом наставниць), побачили тільки тоді, коли її було закінчено. Як винесли на подвір’я свій “малюнок”, подивились на нього здалеку і побачили птаха, то були в захваті! Він справді вийшов милим, теплим, ніжним, у нього переважали світлі кольори – миру і добра. Того ж дня з культорганізатором Тетяною Голяк старші дітки влаштували конкурс малюнка в художній майстерні та на асфальті біля ЦДЮТ. Творчі роботи на папері оформили в одне велике полотнище під назвою “Країна дитинства – країна мрій”. І з задоволенням фотографувалися біля нього на згадку про цьогорічне свято. Тетяна РЯБОКЛЯЧ. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
29 мая 2014
|
РАДІЄМО УСПІХАМ ТВОРЧО ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ Нам, освітянам, приємно, що Іванківський район щороку відзначається в області серед лідерів у численних творчих та інтелектуальних конкурсах, олімпіадах, а також – у змаганнях Всеукраїнського масштабу. Це свідчить, що в роботі з обдарованими дітьми у нас виробилася чітка система, яка відповідає Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки. У 2013-2014 навчальному році на обласному етапі олімпіад наш район представляв 71 учень із 12 навчальних закладів, де 34 учні вибороли 44 призових місця. Найбільшу кількість переможців підготував колектив Іванківського районного ліцею (22), що є свідченням системної роботи з обдарованими та здібними учнями. Призерів обласного етапу олімпіад мають ще 5 закладів району: Іванківські ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 та №2, Горностайпільське НВО, Мусійківська та Розважівська ЗОШ. Найкращі результати маємо з іспанської та німецької мов. Призові місця на всіх паралелях – з української мови та літератури, російської мови, фізичної культури, економіки, географії, трудового навчання, світової літератури. Три учні Іванківського районного ліцею – Жилінський Михайло, Лишевська Дарина, Прищепа Катерина – стали призерами ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з іспанської мови. В Іванківському районі активно діють шкільні відділення науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України, де цього року в обласному етапі взяли участь 20 учнів з 4 навчальних закладів, які вибороли 11 призових місць. Учасницями Всеукраїнського етапу МАН стали дві учениці Іванківського районного ліцею – Федоренко Анастасія у секції «Мистецтвознавство» та Михайленко Валентина у секції «Валеологія». Щороку насиченим є план Центру дитячої та юнацької творчості. Гуртковою роботою в ЦДЮТ охоплено 2010 учнів. Надається велика увага якісній підготовці і проведенню традиційних районних масових заходів. Вихованці Центру беруть участь у регіональних, обласних, всеукраїнських та міжнародних заходах, фестивалях. Центр творчості є осередком парламенту дітей Іванківщини, який об'єднує і координує діяльність органів учнівського самоврядування 25 загальноосвітніх закладів району. В цьому році вихованці Центру дитячої та юнацької творчості на обласному етапі вибороли 37 призових місць, на Всеукраїнському – 6. Розкрили свій талант, духовні, фізичні та розумові здібності учні навчальних закладів району в багатьох фахових і творчих конкурсах. В цьому році маємо 12 призових місць в конкурсах «Об’єднаймося ж, брати мої!», мовно-літературному ім. Т. Шевченка та конкурсі знавців української мови ім. П. Яцика, «Топоніміка й історія освіти рідного краю», поетичному «Зерна доброти» та «Право очима дітей». Уже четвертий рік учні району є активними учасниками КВК, де на обласному етапі команди Іванківських ЗОШ №1 та №2 разом зайняли IV місце. Висловлюємо подяку всім вчителям, які підготували цих дітей, і тим, хто з року в рік готує призерів, та батька обдарованих дітей. Адже від них також залежить, чи зможе юний талант пробити собі дорогу до омріяних висот. Вікторія ДЕГТЯР, начальник відділу освіти Іванківської РДА. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
29 мая 2014
|
У нагороду – екскурсія до Львова 21 квітня завершився районний конкурс творчих робіт “Революція Гідності” серед учнів 8–11 класів загальноосвітніх шкіл, який проводився з ініціативи районної громадської організації “Громада “Наша Іванківщина”. Його метою було виявлення патріотичних почуттів молоді району. Проводився він у двох номінаціях: проза (художня проза, оповідання, новела, нарис, твір-роздум) та поезія. Спонсорами заходу були Микола Руденко, Василь Лапенко, Олександр Жовтенко, Олексій Журавель, Сергій Колчанов, Володимир Кононенко, Олег Ляшевич, Андрій Апаров, Василь Гиренко, Василь Андрощук. Переможцями стали: у номінації “Проза” – Катерина Єщенко – учениця 10 класу районного ліцею (перше місце), Катерина Правдива, Марина Григорович – учениці 9 та 8 класів районного ліцею (другі місця), Альона Морбицер – учениця 10 класу Мусійківської ЗОШ І-ІІІ ст., Яна Грицаєнко – учениця 8 класу Прибірського НВО “ЗОШ І-ІІІ ст. – дитячий садок”, Анастасія Шустова – учениця 10 класу Шпилівської ЗОШ І-ІІІ ст., Анастасія Дромашко – учениця 9 класу районного ліцею (треті місця). У номінації «Поезія» перемогу здобула Анна Швець – учениця 8 класу районного ліцею. Два других місця вибороли Тетяна Вишняк та Інна Лісовська – учениці 8 та 9 класів районного ліцею. Треті місця зайняли Тетяна Коваль – одинадцятикласниця Іванківської ЗОШ І-ІІІ ст. № 1, Ольга Красновська – десятикласниця Термахівської ЗОШ І-ІІ ст., Юлія Денисенко – восьмикласниця Обуховицького НВО “ЗОШ І-ІІІ ст. – дитячий садок”, Марія Правик – восьмикласниця районного ліцею. Переможці та призери конкурсу нагороджені дводенною екскурсією до м. Львів. Їх також чекають пам’ятні дипломи та інші приємні подарунки. Крім того, буде видано брошуру з їх творами. Людмила ШУНКОВА. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
29 мая 2014
|
Це місто буде мені любе... З усіх легенд, які довелося мені чути про Львів, найбільше вразила така: у 13 столітті король Данило Галицький заклав місто у центрі Галичини. І назвав його на честь свого сина Лева. Дізнавшись про це, син сказав: «Дякую тобі, батечку. Це місто буде мені любе...» Відтоді минули віки, а цю фразу повторюють усі, хто відвідує Львів. До нього їдуть кожної пори року. І щоразу місто вражає. Бо манить до себе не лише зеленню парків, а й притягує гостинністю жителів, їх вишуканою шляхетністю, духом свободи. ...Нам пощастило! Дванадцять учнів загальноосвітніх шкіл району – переможців конкурсу творчих робіт “Революція Гідності” у номінаціях “проза” та “поезія”, під час травневих свят здійснили незабутню дводенну подорож до Львова. Місто зустріло нас сонцем і усміхненими обличчями. Вони були скрізь: на вулицях і площах, на оглядових майданчиках. Наш екскурсовод зробив усе можливе, щоб показати нам найпам'ятніші місця Львова. Ми побували у визначних храмах, соборах, єврейській синагозі. Також стали свідками того, що поки представники різних конфесій думають про об'єднання, у Львові воно стало реальністю. Тут живуть мирно представники багатьох національностей і мають МОЖЛИВІСТЬ відвідати будь-яку релігійну святиню, щоб ознайомитись з культурою і традицією віросповідань інших націй. Якби мене запитали, що вразило найбільше, відповіла б чесно: дух міста. На вулицях ми зустрічали багато дівчат та жінок у вишиванках, з українськими віночками на голові. І всі вони були різні. Кожна намагалась внести у національне вбрання власне розуміння нашої гордості. Неначе вони змагаються, у кого краще вбрання. Я вже не кажу про велику кількість прапорів України та Євросоюзу, що прикрашають балкони житлових будинків. Це вражало, сподіваюсь, не лише нас. Адже ми бачили захоплені обличчя гостей Львова, які приїхали з різних частин світу. Навколо звучала англійська, російська, японська та польська мови. Після нашого Майдану, де відбулася Революція Гідності, Україна відкрилась усьому світу як країна, що вміє стояти за найчистіші ідеали. І народ наш переміг! Нам показали Площу Ринок з її антикварною розкладкою книжок, знаменитий оперний театр, маєток Потоцьких, Міську Ратушу, Чорну кам'яницю (будинок, що обріс великою кількістю легенд). Проте найсолодші враження, де ми придбали найбільше сувенірів, залишила Львівська майстерня шоколаду, прозвана у народі «шоколадницею». Слово «майстерня» звучить тут недарма. Бо кожний виріб – це справжня творчість. Як кондитерська, так і художня. На розкладках закладу можна було знайти шоколадні фігурки різноманітної форми та справжні художні картини, розписані чорним та білим шоколадом. Такі навіть їсти шкода. Хіба що поставити у сервант на згадку. Вважаю, що висловлю думку кожного учасника цієї незабутньої подорожі, коли щиро подякую ініціатору творчого конкурсу «Революція Гідності» і організатору нашого відпочинку Сергію Леонідовичу Костюченку за надану можливість ознайомитись з таким чудовим містом, як Львів. Чac, проведений у ньому, ще більше зміцнив нашу віру в те, що ми єдині у своєму прагненні до європейських цінностей і миру. Марина ГРИГОРОВИЧ, учениця 8 класу Іванківського районного ліцею – від імені всієї групи та керівників поїздки О.А. Правдивої та І.В. Костюченко. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
29 мая 2014
|
| Закрыть |
